从放
词语解释
从放[ cóng fàng ]
⒈ 放纵。
引证解释
⒈ 放纵。
引唐 张贲 《奉和袭美题褚家林亭》：“今朝偶得 高阳 伴，从放 山翁 醉似泥。”
猜您喜欢
- fàng yìn zǐ放印子
- xián fàng闲放
- cóng lüè从略
- diǎn fàng点放
- qì xié cóng zhèng弃邪从正
- zhuō guǐ fàng guǐ捉鬼放鬼
- zài cóng zhí再从侄
- fàng tōu放偷
- shèng cóng盛从
- cóng zhòng chǔ fá从重处罚
- fàng shè xíng放射形
- qū fàng驱放
- huò cóng tiān jiàng祸从天降
- fàng qīng miáo放青苗
- jiě fàng xūn zhāng解放勋章
- shè fàng设放
- fàng shén放神
- jī shī niú cóng鸡尸牛从
- fàng dá bù jī放达不羁
- zhàng lǚ xiāng cóng杖履相从
皖公网安备 34011102003303号